Тривожні стани: норма чи патологія?

Почуття тривоги знайоме кожній людині: перший робочий день, важливий іспит, змагання — і ось воно, неприємне відчуття десь у животі. Отже, чи існує "нормальна" тривога? Як відрізнити норму від патології? Коли і в яких випадках варто звернутися до фахівця? На ці та інші питання відповіла психолог МС "Добробут" Яна Чорней.

Що таке тривога?

Безумовно, організм людини — це дуже складний механізм, що має багато захисних реакцій. Однією з таких є почуття тривоги.

Проте виділяють два види тривожної реакції: фізіологічна і патологічна. Фізіологічна тривога (нормальна) зростає при зовнішній загрозі, браку інформації про ситуацію або час. Є тимчасовим відчуттям, обумовленим зовнішніми чинниками, і залежить від тривалості ситуації, що травмує. Тобто її припинення допомагає зменшити тривогу.

Патологічна тривога — це безпідставне, невизначене хвилювання з відчуттям постійної внутрішньої напруги і занепокоєння, що не пов'язане з реальною загрозою.

Які симптоми тривожності? 

Тривога проявляється психічними, поведінковими і соматичними порушеннями. До психічних і поведінкових симптомів тривожності відносять занепокоєння через дрібниці, відчуття напруженості і скутості, нездатність розслабитися, дратівливість і нетерплячість, неможливість сконцентруватися, погіршення пам'яті, труднощі із засипанням, порушення нічного сну, швидку втомлюваність, страхи.

Серед соматичних проявів тривоги виділяють:

• серцево-судинні: прискорене серцебиття, неприємні відчуття або біль у грудях, коливання артеріального тиску, припливи жару або холоду, пітливість, холодні і вологі долоні;

• дихальні: відчуття "клубка" в горлі, нестачі повітря, задишка, нерівномірність дихання;

• неврологічні: запаморочення, головні болі, переднепритомний стан, тремор, м'язові сіпання, здригання, "мурахи по шкірі", напруга і біль у м'язах, порушення сну;

• шлунково-кишкові: нудота, сухість у роті, діарея або закрепи, болі в животі, метеоризм, порушення апетиту;

• сечостатеві: прискорене сечовипускання, зниження лібідо, імпотенція;

• терморегуляторні: незначне підвищення температури, озноб.

Що провокує патологію? 

Достовірна причина розвитку тривожних станів невідома, проте існують чинники, що їх провокують, серед яких психологічні травми, постійні стресові ситуації, перевтома і недосипання, внутрішні конфлікти тощо.

Цікаво знати: тривожність не має чіткого вікового діапазону, вона зустрічається як у дітей і підлітків, так і в дорослих.

Як зрозуміти, моя тривога  "нормальна" або слід йти до фахівця?

Щоб зрозуміти, наскільки виражена у вас тривожність, дайте відповідь на наступні запитання:

1. Чи впливає тривога на мої стосунки з близькими людьми або робочі відносини?

2. Чи заважає вона мені виконувати свої повсякденні обов'язки, чи шкодить роботі або навчанню?

3. Чи часто мене відволікають думки про те, що може піти не так у певних ситуаціях?

4. Чи уникаю я дій, які могли б принести мені задоволення, через почуття страху, що насувається?

5. Чи відчуваю я себе постійно напруженим або дратівливим навіть за відсутності явного джерела занепокоєння?

6. Чи зазнаю я труднощів з концентрацією уваги?

Якщо на більшість питань ви відповіли "так", то потрібно звернутися до фахівця по допомогу.

Яке лікування існує? Чи можна вдаватися до самолікування?

Самолікуванням при підвищеному рівні тривожності категорично займатися не можна. Оскільки тривожний розлад має безліч клінічних проявів: психічних, поведінкових і соматичних. Тільки фахівець може поставити діагноз тривожного розладу і визначити оптимальну схему терапії.

Лікування будується на комплексному підході: зміна способу життя, психотерапія і медикаментозне лікування. Психіатр визначає доцільність і вибір медикаментозної терапії, а психолог або психотерапевт допоможе не лише знизити тривожність, а і підвищити стресостійкість, а також активізувати власні протитривожні механізми.

Чи можна запобігти тривожному стану?

Уважне ставлення до свого стану і вчасне звернення по допомогу до фахівців на ранніх етапах забезпечує просте лікування і позитивний прогноз.

Тривожний стан і COVID-19 

Під час пандемії через загальну паніку, безліч негативної інформації і в очікуванні невідомого завтра багато людей зазнають стреси. Які, у свою чергу, можуть призводити до невротичних станів і зокрема до тривожних розладів. Тому кількість звернень до фахівців з приводу тривожних і депресивних розладів від початку пандемії значно збільшилась.

Цікаво знати! Вчені з  Оксфордського університету провели дослідження: у 34% людей за 6 місяців після захворювання на COVID-19 діагностували неврологічні зміни або психічне захворювання. Оскільки SARS-CoV2 (збудник COVID-19) є біологічним стресором, впливає на нервову систему і порушує гормональний обмін речовин.

Одна з причин підвищеної тривожності людей, що перехворіли на COVID-19, пов'язана з тим, що вони перенесли ситуацію загрози для свого життя. І зараз це виражається в ситуаціях, коли людина постійно прислухається до свого організму:  "Чи все зі мною в добре? А раптом знову щось не те?".

Як собі допомогти?

• використовуйте релаксаційні техніки, медитації і вправи, спрямовані на управління диханням;

• виконуйте фізичні вправи;

• скоригуйте режим дня і харчування;

• не забувайте про щоденні прогулянки на свіжому повітрі;

• періодично змінюйте діяльність на таку, що дозволяє поліпшити психоемоційний стан.

Відчуваєте тривогу вже протягом тривалого часу? Фахівці ММ "Добробут"  допоможуть вам віднайти внутрішню гармонію і спокій.

Бережіть себе і будьте здорові!