Психологиня пояснила, де проходить межа між здоровим способом життя та РХП (ВІДЕО)

Дієти та харчування

Богдана Карц

Головна редакторка

Одержимість їжею та підрахунком калорій: що за цим стоїть? Фото: magnific

Які звички можуть свідчити про розлад харчової поведінки, читайте далі

Постійний підрахунок калорій, страх з’їсти щось “шкідливе”, виснажливі тренування або переїдання через стрес. Такі звички можуть бути не просто особливостями харчування, а ознаками справжнього розладу харчової поведінки (РХП).

У програмі “Ранок Вдома”, що виходить на телеканалі “Дім” Марина Полінкова — психологиня, гештальт-терапевтка та спеціалістка з РХП, розповіла, як розпізнати проблему. А ще — чому прагнення контролювати харчування може стати нав’язливим і як підтримати людину з проявами такого розладу.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

За словами експертки, РХП не завжди можна розпізнати за зовнішністю: ці розлади не мають вікових чи гендерних обмежень і не обов’язково пов’язані з бажанням схуднути. Головна ознака — думки про їжу, вагу та власне тіло займають надто багато місця в житті людини й починають впливати на її емоційний стан, самооцінку та поведінку.

Важливо звертати увагу не лише на те, що людина їсть, а й на те, наскільки вільно вона може обирати їжу. Наприклад, стежити за раціоном, готувати вдома й обирати якісні продукти — цілком нормально. Однак якщо людина не може дозволити собі улюблену страву в гостях, ресторані чи під час подорожі через страх порушити власні харчові правила, це може бути тривожним сигналом.

Одним із проявів РХП можуть бути напади переїдання, під час яких людина втрачає контроль над кількістю їжі. Якщо вони повторюються та починають впливати на повсякденне життя, це привід звернутися по допомогу.

Людина може з’їдати більше, ніж хотіла, і не мати змоги зупинитися. Згодом через це вона навіть може відмовлятися від сімейних вечірок чи зустрічей із друзями, бо переживає, як поводитиметься там,
— розповідає спеціалістка.

Окрему увагу варто приділяти харчовим звичкам підлітків. Насторожити можуть надмірне захоплення дієтами й тренуваннями, відмова від улюблених продуктів, уникання спільних прийомів їжі з родиною та поява жорстких заборон на певні інгредієнти — наприклад, олію.

Якщо ви помітили такі зміни в поведінці близької людини, важливо не тиснути на неї та не звинувачувати. Людина з РХП може не усвідомлювати проблему або заперечувати її. Натомість варто делікатно звернути увагу на зміни в самопочутті: постійну втому, дратівливість, випадіння волосся чи проблеми з травленням.

Марина Полінкова радить заохочувати людину звернутися до фахівця, який має досвід роботи з розладами харчової поведінки. Це може бути терапевт, ендокринолог, психолог або дієтолог.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Нагадаємо, раніше ми писали, чи шкідливі вечірні перекуси. Фітнес-тренер розставив усі крапки над "і" у цьому питанні.