Влітку на людей чатує багато небезпек: починаючи від різних комах, які або просто боляче кусаються, або навіть можуть заразити людину небезпечними хворобами, і закінчуючи
небезпечними рослинами
, контакт із якими може викликати від банальної алергії до летальних наслідків.
Однією з таких рослин є борщівник. І в Україні можна зустріти до 10 його видів. Цю небезпечну рослину колись планували використовувати на силос, для вигодовування сільськогосподарських тварин, бо до його складу входить багато поживних речовин. Однак виявлення характерного гіркого смаку й токсичного впливу рослини на організм унеможливило її застосування у тваринництві. Найбільшою проблемою стало те, що його засіяли на великих територіях і без природних антагоністів ця рослина швидко охопила ще більші площі. Вивести її тепер надзвичайно складно.
Небезпеку становить сік борщівника, передає “
Аптека D.S.
”. Він може спричинити опіки шкіри. У складі всіх частин рослини є речовина фурокумарин, яка знижує здатність шкіри захищатися від ультрафіолетових променів. У результаті шкіра стає занадто чутливою до сонця, фотосенситивною. Загалом токсичну дію борщівника можна описати як протилежну до дії сонцезахисних кремів, які містять SPF-фільтри.
Тому після контакту з борщівником під дією ультрафіолетових променів шкіра отримує опіки – переважно це почервоніння або поява міхурців, тобто 1 і 2 стадії опіку шкіри. Причому, для таких фітотоксичних уражень шкіри властивий тривалий період загоєння ран – від місця до декількох, наголошує лікар та медичний блогер
Ольга Летнянчик
.
Стадії опіку шкіри
1 стадія
– характерне почервонінням в місці контакту з рослиною;
2 А (поверхнева) стадія
– поява чіткого міхурця з прозорим вмістом, що болить при натисканні;
2 В (глибока) стадія
– міхурі, що можуть бути наповнені червоним чи жовтим вмістом, відчуття стягнення шкіри, постійний дискомфорт;
3 (глибока) стадія
– шрам, струп через всю товщу шкіри;
4 (глибока) стадія
– чорний, обвуглений струп через шкіру, м’язи.
Ще однією небезпекою від борщівника є ймовірність потрапляння соку рослини на слизову оболонку очей – внаслідок розтирання очей рукою, на якій залишилися токсини. Ці небезпечні речовини зумовлюють сильне подразнення очей та розвиток запального процесу – аж до випадків порушення зору й навіть розвитку сліпоти.
Особливо небезпечним борщівник є для дітей, які можуть зацікавитися рослиною-гігантом, намагатися зірвати собі велетенських квіток, зробити “телескоп” із порожнього стебла. Діти гірше переносять такі токсично спровоковані опіки шкіри, а щонайгірше - легко можуть натерти очі рідиною, що виділилася з рослини. Це може призвести до незворотних змін в оболонках очей, що супроводжуються порушенням зору чи сліпотою. Саме тому батькам варто розповісти дітям про небезпеку від контакту з борщівником,
Борщівник – це велетенська висока рослина (може бути до 5 м заввишки), яка має велику розгалужену парасольку до 1-2 м у діаметрі. Квітка утворює розетку зубчастої форми, у перший рік утворюється лопатоподібне листя, а на другий – квітковий колосок, в якому дозрівають насінини. Одна рослина може продукувати до 50 тис. насінин і навіть більше. Коренева система рослини розгалужується до 2 м.
Стебло: зеленого кольору з фіолетовими плямами, вирізняються жорсткі, білі ворсинки. Стебла порожнисті й міцні, мають товсте коло ворсинок, біля основи кожного стебла розходиться листя.
Листя: величезні (до 1,5 м завширшки та 3 м завдовжки), глибоко розділені на більш дрібні листочки. Листок схожий на листя ревеню, із неправильними дуже гострими або зубчастими краями, що породило одну з інших його поширених назв – дикий ревінь. Нижня частина листя ворсиста (волосиста, волохата).
Квітки: з’являються в червні та липні. Бувають дрібненькі білі або рожевуваті, скупчені на парасолькоподібних голівках. Усі квіти в парасольці звернені догори.
Насіння: сухі, сплюснуті та овальні, майже 1 см завдовжки із коричневими лініями, що займають до 75% довжини насіння. Насіння борщівника легко поширюється вітром та водою, може зберігати свої властивості до 20 років.
Найбільше отруйних речовин борщівника зосереджено в наземній частині рослини - у стеблі та листках. Проте отруйні компоненти є і в квітках, насінні та корінні рослини.
Найкращий спосіб вберегтися – уникати цієї рослини, не проходити через хащі, де вона росте і, звісно ж, не намагатися її зірвати. Ні в якому разі не можна торкатися зірваної чи зрізаної частини рослини, де проступає сік.
Борщівник можна зустріти практично будь-де: вздовж доріг, серед кущів і чагарників, на березі річок та потічків, на краю лісу та полів. Ця рослина полюбляє вологий ґрунт і велику кількість світла.
Борщівник агресивно витісняє рослини, що є природними для певної екосистеми. Позбутися його дуже складно - для цього потрібні окремі програми зі знищення цих небезпечних рослин.
Чим лікувати опіки від борщівника
Опіки від борщівника характеризуються довготривалим загоєнням ран та утворенням пігментних плям на місці ураження, розповідає Ольга Летнянчик. Крім того, часто спостерігається залишкова висока чутливість ділянки ураженої шкіри до ультрафіолетового опромінення, тобто токсичний ефект рослини є довготривалим.
треба ретельно помити ділянку шкіри, що контактувала з рослиною, використовуючи мило;
слід прикривати ділянку, яка контактувала з рослиною, від сонця ще як мінімум кілька днів;
якщо шкіра не пошкоджена – обов’язково нанесіть на цю ділянку сонцезахисний крем;
при виникненні ознак алергічної реакції лікарі призначають антигістамінні препарати;
при сильному болю уражених ділянок також призначають місцеві знеболюючі;
опіки лікують залежно від стадії, глибини ураження та поширення рани – після консультації лікаря.
Важливо: вся інформація медичної тематики та інформація, що стосується здоров'я, розміщена на сайті Хочу.ua, має виключно інформаційний характер і не є медичними порадами. Будь-які поради медичного характеру, зокрема щодо прийому тих чи інших препаратів, може давати тільки фахівець. Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям, зверніться до лікаря.
Раніше ми розповідали про
лікарські трави
. Зокрема, як і коли їх збирати та як застосовувати.
