Чому виникають тривожні розлади: історія трьох жінок

Авторська колонка психологині Тетяни Жадан

ТРИВОЖНИЙ РОЗЛАД - ЩО ЦЕ?

Сьогоднішня статистика каже, що не лише Україну, а й увесь світ захопила епідемія тривожних розладів (або неврозів). Тривожний розлад - це нервово-психічна проблема, головним проявом якої є відчуття тривоги, що вийшло з-під контролю.

"СИСТЕМА ПРИЧИН" НЕВРОЗУ

Ця проблема має цілком чіткі і зрозумілі причини.

За більш ніж 145 років існування наукової психології різні психотерапевтичні напрямки висували свої ідеї щодо цих причин. І якщо ми вивчатимемо класиків, то почуємо ідеї про те, що в основі неврозу лежить одна причина. Психоаналіз вважав, що це – внутрішньоособистісний конфлікт, когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) називала причиною ірраціональні переконання та когнітивні спотворення, і так далі.

Але займаючись тривожними розладами 14 років, я дійшла висновку, що у конкретного невротика причиною є не один фактор, а їхня комбінація. Я назвала це “невротична система причин”.

"ЯДРО НЕВРОЗУ"

Вивчаючи неврози у моїх клієнтів, їхню психологію, я дійшла висновку, що "невротична система причин" візуально нагадує кулю або м'яч, що складається з клаптиків. І кожен клаптик - це окрема причина, яка вкладає своє значення у існування неврозу у цієї людини.

У центрі кульки чи м'яча знаходиться “невротичне ядро” - це частина особистості, ті психологічні проблеми цієї людини, на яких тримається весь невроз.

“ВИЛІКУЙТЕ МІЙ НЕВРОЗ ШВИДШЕ!”

Це мені кажуть усі невротики. Причому не лише на першій консультації, а й на другій, на третій, на п'ятій, на восьмій… І лише коли невротик розуміє, що процес лікування об'єктивно довгий, він більш-менш заспокоюється, приймає певною мірою цей факт (найчастіше не повністю) і стримується від таких реплік.

У будь-якому напрямку психотерапії лікування тривожного розладу це завжди довго (навіть у методах, які оголошують себе “короткостроковими”, наприклад, КПТ). Причина довгих термінів проста - "ядро неврозу" знаходиться глибоко в несвідомому і щоб туди поринути і до нього дістатися, потрібен час.

ПОДОРОЖ ВГЛИБ СЕБЕ

Єдиним лікуванням тривожного розладу (неврозу) є психотерапія, яка метафорично нагадує археологічні розкопки. Спочатку верхній та очевидний шар психіки, який цілком доступний свідомості невротика. Потім фахівець занурює свого клієнта глибше, у найближчі доступні верстви несвідомого. І що далі йде терапія, то глибше і глибше входять психотерапевт і клієнт у глибини психіки.

І, нарешті, настає момент, коли вони торкаються “ядра” проблеми. Зазвичай такі сеанси - дотики до "ядра неврозу" - переживаються клієнтом навіть з фізичною втомою наприкінці, тому що відбувається дуже глибинна робота. За фактом, на таких сеансах створюється нова людина – психологічно здорова, не невротик.

ІСТОРІЯ ІРИНИ

Ірина росла у неповній сім'ї, її вихованням займалися мама та бабуся. Обидві жінки були помисливими, тривожними, дуже переживали за дівчинку. Фраза “а раптом…” була улюбленою у цій родині.

Діти не вміють відрізняти, що правильно і що неправильно. Все, що відбувається навколо, всі розмови та поведінку близьких Іра сприймала як норму. Вона "ввібрала" звичку не тільки думати і говорити "а раптом", але і весь тривожний світогляд мами та бабусі.

У 24 роки у Ірини з'явилися перші симптоми тривожного розладу: панічні атаки, відчуття нестачі дихання і ком в горлі.

Причинами неврозу Ірини були тривожність близьких та їх стиль виховання, а також її низька довіра до світу та життя й висока невпевненість у собі.

ІСТОРІЯ АНЖЕЛИ

Анжела росла у повній родині. Батьки одружилися з кохання, дівчинка була довгоочікуваною дитиною. Але тато ще з юності мав схильність випити зайвого. І коли на роботі почалася низка проблем, він повністю вдарився в пиятику.

Тоді для Анжели та її мами почалися “чорні дні”. Батько дівчинки приходив п'яний у дим, зривав свою злість, кричав на близьких. Згодом почав бити дружину, кидався з ножем. Дівчинка постійно захищала маму, відчуваючи при цьому паніку та страх. З того часу кожен вечір був очікуванням приходу в будинок п'яного батька і пов'язаних із цим жахіть.

Перші симптоми неврозу Анжела відчула у 31 рік: панічні атаки, нав'язливий страх смерті, ком у горлі.

Причинами неврозу Анжели були пережиті в дитячому (дуже вразливому) віці травматичні ситуації, стрес, що довго не припинявся, низька довіра  до світу та життя, очікування небезпеки від чоловіків.

ІСТОРІЯ ЯНИ

Яна росла у повній родині, але достатньо уваги ні від тата, ні від мами не отримувала. Папа був закритою людиною і ніколи своїх почуттів не показував, причиною тому була його дитяча психологічна травма, яку він не подолав. Мама була завищеної думки про себе й не хотіла помічати своїх педагогічних помилок - це зруйнувало б її “досконале” уявлення про себе.

У 22 роки Яна зустріла чоловіка, який оточив її надзвичайною увагою – саме цього не вистачало дівчині все життя. Вона швидко стала емоційно залежною від нього. А далі все просто: маніпуляції, аб'юз, психологічний тиск. Чоловік отримував своє садистичне задоволення як хотів. А Яна не могла втекти від нього, вона була в тотальній психологічній залежності.

Через декілька років почався тривожний розлад: панічні атаки, нав'язливі страхи збожеволіти та зробити помилку.

Причинами неврозу Яни були співзалежні стосунки з моральним садистом та отримані у них важкі психологічні травми, занижена самооцінка та негативні уявлення про себе.

ЧИ Є ВИХІД?

Насправді причин тривожного розладу (неврозу) існує ще більше, описати їх в одній статті неможливо. Кожну причину можна ще більше деталізувати та розкласти на складові. І ви, напевно, вже зрозуміли, що "невротична система причин” у кожної з цих жінок складна та неповторна.

Але головне, що поєднує всі причини неврозу - це те, що усвідомити їх і змінити самостійно неможливо. Для лікування тривожного розладу завжди потрібен фахівець – психолог-психотерапевт із спеціалізацією на цій проблемі.

А ЯКЩО ВИКОРИСТОВУВАТИ ЛІКИ?

Самі ліки, без психотерапії, не вирішать проблему і не зцілять тривожний розлад. Тому що препарати працюють на рівні хімії тіла та пом'якшують болючі симптоми, а проблема – причина тривожного розладу – лежить на рівні психології, думок та почуттів людини. Прийнявши ліки, не можна пробачити, не можна навчитися любити, не можна вибрати прийняти близьку людину такою, якою вона є... Ліками неможливо змінити особистість, думку та ставлення до життя і до себе.

📌 Для довідки

Жадан Тетяна Віталіївна — магістр психології, практикуючий психолог (стаж понад 25 років), клієнто-центрований психотерапевт, автор та ведуча психотерапевтичних груп, член Американської психологічної асоціації, Української спілки психотерапевтів та Національної асоціації логотерапевтів України, автор методу «Deep psychotherapy based on love», міжнародний експерт з роботи з тривожними розладами та панічними атаками.

Раніше ми також писали, чому депресія справді "затуманює" мозок і погіршує пам'ять. Як це працює, пояснює експерт.